21 березня - Міжнародний день людини з синдромом Дауна
День і місяць для цієї події було обрано не випадково — вони символічно відображають природу виникнення патології.
Березень обраний тому, що синдром Дауна являє собою трисомії (березень — третій місяць року) по 21 хромосомі (тому і 21 березня).
Синдром Дауна вперше описав у 1866 році британський лікар Джон Ленгдон Даун. Майже сто років тому, у 1959 році французький вчений Жером Лежен обґрунтував генетичне походження цього синдрому.
Синдром Дауна — захворювання, що виникає в результаті генетичної аномалії, при якій в організмі людини з'являється додаткова хромосома (замість двох хромосом 21 присутній три); в результаті загальна кількість хромосом стає рівним 47, тоді як в нормі вона має дорівнювати 46.
Синдром Дауна поширений в усіх регіонах світу і не залежить від якості життя і стану здоров'я батьків. Причини виникнення синдрому Дауна до кінця не вивчені. Одним з виявлених факторів, який збільшує ризик розвитку аномалії, є вік матері. Ризик розвитку синдрому Дауна при вагітності збільшується у жінок старше 35 років, однак за рахунок більш високих коефіцієнтів народжуваності у молодих жінок, 80% дітей із синдромом Дауна народжуються у жінок молодше 35 років.
Пацієнти з синдромом Дауна навчаються і при застосуванні відповідних методик можуть розвиватися в інтелектуальному плані. Народжені з синдромом Дауна діти можуть навчитися не тільки самообслуговуванню, але і читати, рахувати й писати, доступні їм і спеціальні знання.
Батьки дітей з синдромом Дауна змушені щодня боротися за гідне існування і майбутнє своїх дітей, долаючи величезний опір і нерозуміння з боку суспільства. Міжнародний день людини з синдромом Дауна ставить перед собою мету привернути увагу суспільства до проблем людей з обмеженими здібностями, адже вони трохи відрізняються від звичайних людей в плані інтелекту і багато хто з них страждають від вроджених вад серця, але своєю добротою, щирістю і безпосередністю компенсують все те , в чому вони відрізняються від звичайних людей, а часто і перевершують їх.
Свою інтелектуальну відсталість люди з синдромом Дауна компенсують своєю приголомшливою душевністю, відкритістю і наївністю. Вони дуже добродушні, життєрадісні і позитивні люди, самі охоче прагнуть до спілкування. Чим більше вони спілкуються зі звичайними однолітками в дитячих садах або школах, на майданчиках і в спортивних секціях, тим менш помітно відставання в розвитку, краще психічний і фізичний розвиток таких дітей.
Діти з синдромом Дауна обдаровані не менш, ніж звичайні діти. Багато хто має художній талант, музичні (в тому числі танцювальні та співочі) і артистичні здібності, схильні до поезії, успішні в спорті. Тривалість життя людей із синдромом Дауна в останні роки різко зросла і становить близько 60 років (у 1983 році — 25 років).
